Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 914/189/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дукат", м. Трускавець Львівської області (далі - ОСББ "Дукат"),

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2014

зі справи № 914/189/14

за позовом ОСББ "Дукат"

до колективного підприємства "Телесервіс", м. Трускавець Львівської області (далі - КП "Телесервіс"),

про стягнення 3 370, 10 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ОСББ "Дукат"- Волощука Б.І.,

КП "Телесервіс"- не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ОСББ "Дукат" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з КП "Телесервіс" вартості послуг з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж у сумі 3 621, 60 грн. за період з 01.10.2012 по 31.01.2014 на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Дукат".

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2014 (суддя Долінська О.В.) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Кравчук Н.М. - головуючий, судді Мирутенко О.Л., Плотніцький Б.Д.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

ОСББ "Дукат" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника ОСББ "Дукат", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

У розгляді справи господарські суди виходили з таких фактичних обставин:

- судовими рішеннями у господарській справі № 5015/3263/12 за позовом ОСББ "Дукат" про стягнення з КП "Телесервіс" заборгованості у сумі 1358,10 грн. за послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 встановлено фактичні обставини, які свідчать, що: згідно з рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 29.11.2011 № 342 житловий будинок по вул. Стуса, 9 у м. Трускавці передано на баланс ОСББ "Дукат"; останнє є управителем даного майна;

- КП "Телесервіс" є власником нежитлового приміщення площею 50, 3 м2 у будинку по вул. Стуса, 9 у м. Трускавці, що підтверджується укладеним з органом Фонду державного майна України договором купівлі-продажу від 25.12.1997 № 4003 та записом у реєстрі прав власності на нерухоме майно Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 14.10.2004 № 5068878;

- розрахунок суми боргу здійснено позивачем на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Дукат" від 18.02.2012 з урахуванням внесених рішенням загальних зборів цього об'єднання від 27.11.2012 змін, згідно з якими вартість послуг для відповідача визначається у розмірі 3 грн. за 1 м2.

У розумінні статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управитель - це юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За приписом частини другої згаданої статті укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

За змістом пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є житлово-комунальними послугами.

Отже, оплата послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж (загальних будинкових мереж тепло-, водо-, газо-, електропостачання) є обов'язковими платежами на утримання неподільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Постановою Кабінету Міністрів України постановою від 01.06.2011 № 869, яка набрала чинності 18.08.2011, затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Водночас відносини з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (у тому числі щодо оплати послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж), що знаходяться на балансі об'єднань власників багатоквартирних будинків, які є управителями будинків, регулюються з урахуванням положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" розподіл загальних рахунків між власниками приміщень в одній квартирі чи нежилому приміщенні здійснюється відповідно до законодавства та статуту з урахуванням розміру частки належного майна та кількості осіб, які проживають у квартирі, включаючи тих, які проживають тимчасово, а також з урахуванням особливостей використання нежилих приміщень.

Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання (частина третя статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об'єднання. Ця частина комунальних послуг надається об'єднанню як кінцевому споживачеві (частина четверта статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку") передбачено, що неподільне майно - це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов у справі, виходив з установленого чинним законодавством обов'язку відповідача оплатити послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж, зокрема, за тарифом, установленим рішенням загальних зборів позивача.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, зазначив, що у відповідача відсутній обов'язок оплачувати зазначені послуги, оскільки: у справі відсутні докази того, що відповідач є членом ОСББ "Дукат", і приміщення, власником якого є відповідач, знаходиться на балансі об'єднання; тому рішення загальних зборів об'єднання щодо встановлення тарифів на послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж для відповідача є необов'язковими; відсутнє економічне обґрунтування відповідних тарифів; сторони у справі не укладали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; відповідачеві не надсилалися рахунки про оплату послуг, яких стосується спір у даній справі.

Вищий господарський суд України з висновками апеляційного господарського суду погодитися не може, оскільки наведені норми свідчать про те, що чинне законодавство не звільняє власника приміщення багатоквартирного будинку від обов'язку утримувати неподільне майно такого будинку та оплачувати послуги з його утримання, зокрема, з тих підстав, що власник приміщення не є членом об'єднання співвласників, а відповідне приміщення не знаходиться на балансі об'єднання.

Згадане положення статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" уповноважує об'єднання здійснювати розподіл загальних рахунків між власниками приміщень в одній квартирі чи нежилому приміщенні відповідно до законодавства та статуту.

Разом з тим з установлених господарськими судами обставин справи вбачається, що позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача заборгованості станом за період часу з 01.10.2012 по 31.01.2014. Фактичні ж обставини, встановлені судовими рішеннями у господарській справі № 5015/3263/12 (на преюдиціальність яких посилається місцевий господарський суд), стосуються проміжку часу, дослідженого у відповідних судових актах. Тобто місцевий та апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на докази, встановлені у судових рішеннях зі справи № 5015/3263/12, і на порушення норм процесуального права у розгляді даної справи, не встановили обставин, необхідних для вирішення спору.

Так, господарські суди не встановили, чи укладався протягом зазначеного позивачем проміжку часу передбачений Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" договір на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання.

У справі не перевірено та не спростовано доводів відповідача про відсутність у нього обов'язку оплати послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж, оскільки він у належному йому приміщенні не використовує внутрішньобудинкові мережі (мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання), і ця частина неподільного майна, що забезпечує цілісність та необхідні технічні умови функціонування будинку, конструктивно не пов'язана з його приміщенням.

Не досліджено статут ОСББ "Дукат" на предмет наявності в ньому положень, визначених статтями 22, 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

З огляду на викладене попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень зі справи та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дукат" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 зі справи № 914/189/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

3. Повернути об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дукат" з державного бюджету України зайво сплачений за квитанцією від 08.05.2014 № 22037.51.1 судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 365, 40 грн.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій